Калініна Людмила Йосипівна

Вихователь дошкільного навчального закладу

***

У 1990 році закінчила Білоцерківське педагогічне училище за спеціальністю «Виховання в дошкільних закладах» та здобула кваліфікацію вихователь в дошкільних закладах.

З червня 1986 року працює в дошкільному навчальному закладі, на посаді вихователя з вересня 1986 року.

Калініна Людмила Йосипівна працює над проблемою "Розвиваючі ігри з піском" (технологія сендплей).

У наш сприятливий час, коли технічний прогрес міцно ввійшов у життя, батьки через надмірну зайнятість та педагогічну необізнаність, на жаль дозволяють дітям забагато часу проводити перед телевізорами та комп’ютерами, що негативно позначається, як на психологічному здоров’ї малюків, так і на їх фізичному стані. Втомлюються очі, неправильно формується постава, розвивається малорухливість. Діти менше спілкуються з однолітками, виникає емоційна напруженість, підвищується рівень тривожності та агресивності, знижується зосередженість та самооцінка.

Усе це спонукає педагогів шукати нові обґрунтовані підходи, методи.

Одним із таких технологічних методів є метод sand play - гра з піском.

Засновником "гри з піском" є психотерапевт Карл Густав Юнг.

Практика показує, що пісок є чудовим засобом для розвитку та саморозвитку наших дітей, а гра з ним позитивно впливає на їхній емоційний стан.

Перші контакти малюків один з одним відбуваються в пісочниці. Перші іграшки, які батьки купують своїй дитині – це відерце, совочок та формочки.

Діти дуже люблять ліпити "пасочки", тістечка.

Це традиційні ігри з піском. Малюків завжди приваблює можливість погратися в піску: пересипати його, копати, будувати з нього. Ігри з піском і водою підводять дитину до опредмечування думки, реалізації в матеріалі.

Пісок і вода – найулюбленіші матеріали для ігор і занять дітей, починаючи з раннього віку.

Пісок має властивість пропускати воду. В зв’язку з цим спеціалісти стверджують, що він поглинає "негативну" психічну енергію, взаємодія з ним очищає енергетику, стабілізує емоційний стан.

Кожній дитині гра з піском приносить велике задоволення. Запропонуйте дитині інструменти: лопатку, відерце, пасочки різного кольору, об’єму та форми, грабельки і невеличке сито, а також пластикові баночки та пляшечки, і малюк годинами буде гратись в пісочниці, сиплячи його в пасочки і висипаючи назад.

Зверніть увагу малюка на те, що пісок має бути сухим так і вологим.

Сухий пісок – розсипається, з нього нічого не можна побудувати, але зате його можна сипати тонкою цівкою або просіювати через сито. Покажіть, як через вузьке горлечко пісок висипається довше, ніж через широке. Розкажіть малюку, як на цьому принципі заснований пісочний годинник. В давні часи, коли ще не було інших годинників, саме пісочні годинники допомагали людям вимірювати час.

Дітям старшого віку для досліджень піску можна дати лупу. Насипати трішки піску на білий аркуш паперу, і разом з дитиною розглядати його під лупою. Зверніть увагу дитини на те, що кожна піщинка різного розміру та форми. Розкажіть малюку, як утворюється пісок. Піщинки – це маленькі камінчики, які утворюються від тертя та ударів один з одним великих каменів.

Яким же повинен бути дорослий поряд з дитиною граючись в піску? Насамперед, він має бути дитиною… І нехай дивуються люди, які забули про те, що малюк має пустувати, гратися, іноді трішки грубіянити, ставити безглузді запитання, говорити нісенітниці у які він сам не вірить, а іноді вірить так запекло та щиро, що з цих "нісенітниць" розвиваються ідеальні ідеї і творчі прозріння.

***