Турек Світлана Вікторівна

Вихователь дошкільного навчального закладу

***

У 1999 році закінчила Богуславський педагогічний коледж імені І.С. Нечуя-Левицького за спеціальністю «Дошкільне виховання» та здобула кваліфікацію вихователь дітей дошкільного віку.

З травня 2001 року працює в дошкільному навчальному закладі на посаді вихователя.

Турек Світлана Вікторівна працює над проблемою: "Формування логіко-математичної компетентності у дітей дошкільного віку"

Організовуючи життєдіяльність малюків у дошкіль­ному закладі, важливо орієнтуватися на перехід від штучно запозиченої шкільної системи до специфічно до­шкільної, яка визнає пріоритет дитячої форми існуван­ня та повноцінної реалізації особистісного розвитку. Це потребує переосмислення в сучасних умовах основної функції педагога в організації життєдіяльності дошкіль­ників та створення такої моделі психолого-педагогічної взаємодії дорослого і дитини, в якій дорослий виступає партнером і порадником, рівноправним учасником у спільній діяльності.

Організація змістовної та осмисленої життєдіяльнос­ті дітей дає змогу встановити гармонійну рівновагу між важливими лініями їхнього психічного розвитку, при­родними можливостями та вольовою регуляцією у до­сягненні мети. Така модель можлива в особистісно-орі­єнтованому виховному оточенні, в якому дитина ініціює власні задуми, ідеї, мету логіко-математичної діяльності та обмірковує можливі варіанти дій. Саме в таких умо­вах є всі можливості для розгортання активності дитини, гармонійного розвитку всіх складових компонентів ді­яльності "хочу!", "можу!", "буду!".

Важливо, щоб засвоєння дітьми логіко-математичних понять відбувалось у звичайному реальному житті, щоб дитина усвідомлювала, що ці поняття відображають реальний світ, а не існують самі по собі. Вводячи дітей у світ логіки та математики, важливо показати їм числа, кольори, різноманітні геометричні форми у світі приро­ди та культури, розкрити способи логіко-математичної взаємодії зі світом людей та своїм власним. Адже нав­колишній світ потребує вміння жити з ним у злагоді, вміло використовувати предмети побуту, іграшки, твори мистецтва. З допомогою дорослого старші дошкільники навчаються не лише користуватися предметами, а й ви­готовляти найпростіші з них, діяти з ними безпечно для життя та з користю для власного розвитку. Чим різно­манітнішим і доступнішим буде для дитини предметно-ігрове середовище, тим уміліше і вправніше вона взаємо­діятиме з предметним світом.

У предметному довкіллі діти знаходять елементи та властивості геометричних фігур (квадрат, круг, трикут­ник, куля, куб, циліндр), класифікують предмети за одні­єю із якісних ознак, визначають подібне й відмінне, зна­йоме й незнайоме, безпечне й небезпечне та порівнюють множини різних предметів. Знайомство з властивостями предметів (кольором, формою, розміром, призначенням, розташуванням у просторі тощо) допомагає глибше пізнавати предмети і явища навколишнього світу. Встановлю­ючи зв'язки та відношення між ними, розподіляючи ціле на частини, порівнюючи істотні ознаки та об'єднуючи предмети в групи чи класи, добираючи для виокремле­них сукупностей понятійні характеристики, діти оволо­дівають способами логічного мислення.