Поради від психолога на час карантину

***

В умовах епідемії зайнятість сприяє зниженню рівня тривоги й емоційної напруги

Як зберігати спокій з огляду на ситуацію з поширенням коронавірусу по всьому світу та новини-страшилки, якими рясніють соцмережі, засоби масової інформації, і не панікувати.

  1. В умовах світової пандемії коронавірусу складно не панікувати, особливо, гортаючи стрічку новин у віртуальній мережі. У сучасному світі, коли доступ до інформації є постійно і кожен може прочитати будь-яке джерело, а інформація, яка подається, не завжди офіційна і достовірна, часто емоційно насичена, «вражаюча», то люди, звичайно ж, не можуть не реагувати на неї. Хвилюватися – це нормально. Адже є загроза життю і здоров’ю людей. Зрозуміло, що ми хвилюємось і про себе, і про своїх близьких та рідних. Однак, для зменшення рівня напруги і стресу від потоку інформації варто застосовувати критичне мислення: аналізувати та перевіряти інформацію, яку ми отримуємо, опиратися на офіційні джерела. Хоча недовіра населення до влади у цьому випадку не сприяє заспокоєнню людей. Варто також подбати про засоби особистого захисту та дотримання правил карантину – це підвищує рівень впевненості у ситуації і відповідно знижує рівень напруги.
  2. Можливо, варто на цей період обмежити свій час перебування у соцмережах чи взагалі туди не заходити.Якщо людина постійно перебувала у соцмережах, то різке обмеження може посилити хвилювання і паніку. Втім, варто більш критично оцінювати інформацію, яку в соціальних мережах ніхто практично не контролює. Часто люди читають тільки заголовки статей, які мають на меті привернути увагу, тому є емоційно вражаючими, але рідко – достовірними. Якщо ж відкрити статтю – то її зміст може абсолютно не відповідати назві. Зате у соцмережах можуть поширюватися різноманітні флешмоби, на кшталт музичних пауз в італійських двориках, які спрямовані на підтримку і позитивне налаштування людей. Також, соціальні мережі можуть бути інформаційно корисними для тих, хто готовий під час карантину зайнятися волонтерською діяльністю. Зайнятість сприяє зниженню рівня тривоги і емоційної напруги.
  3. Коли сидиш удома, як правило, в голову лізуть різні думки, і не завжди оптимістичні. Що робити, щоб чотири стіни дому не стали пасткою для панічних думок і стресу? Вдома завжди можна знайти чим зайнятися, якщо є таке бажання. На період карантину, бібліотеки у багатьох країнах світу відкрили доступ до своїх онлайн-ресурсів. Навіть Віденська опера транслюватиме у вільному доступі вистави. Є безліч ресурсів, які пропонують віртуальне відвідування музеїв, онлайн-навчання. Така зайнятість буде цікавою для людей різного віку, і заразом, сприятиме не лише особистісному зростанню, а й позитивному налаштуванню, збільшенню кількості позитивних емоцій.
  4. В чому небезпека паніки та життя в постійному стресі?Паніка та стрес негативно впливають як на фізичний стан організму, так і на емоційну та розумову сферу. Знижується критичність мислення, починає домінувати ділянка головного мозку, яка відповідає за виживання, так зване амигдаливидне тіло. Виділяються гормони адреналін та кортизон, підвищується артеріальний тиск тощо. Тривале перебування в такому стані може спричинити значний вплив на організм людини. Тому важливо навчитися опановувати себе та керувати своїми емоціями.
  5. Дуже просто сказати: «Не хвилюйся! Будь щасливий!» А як цю фразу реалізувати на практиці? У кожного з нас є речі та місця, пов’язані з приємними подіями і щасливими моментами. Для заспокоєння варто «повертатися» в такі місця. Це можна роботи навіть подумки, пригадуючи ситуацію та отримуючи ресурс зі спогадів. Також допомагає спілкування з приємними людьми, читання улюблених книг, перегляд фільмів, бажано з позитивним сюжетом. Не варто забувати і про наші ритуали, наприклад, ранкову каву чи читання книги в улюбленому кріслі. Коли ми звикаємо до якогось певного ритуалу, то його дотримання в особливі періоди, такі як карантин, сприяє більш спокійному сприйняттю ситуації. Це допомагає нам зберігати контроль над ситуацією.
  6. Якщо вже «накрила» паніка і страх, як вийти з цього стану?З метою самозаспокоєння можна використовувати вправи для м’язової релаксації, різноманітні дихальні вправи тощо. Наприклад, так зване «дихання по квадрату»: на 1,2,3,4 вдихаємо повітря, на 1,2,3,4 затримуємо дихання, на 1,2,3,4 видихаємо і знову на 1,2,3,4 затримуємо дихання. Якщо виконувати цю вправу кілька хвилин – хвилювання знижується.
  7. Чи існує формула спокою? Якщо так, то яка вона?

Формула спокою, якщо така існує, то вона у кожного вона своя. І, насамперед, залежить від особливостей нервової системи людини, власного досвіду, перенесених раніше неприємних чи травмуючих подій, опірності організму, наявності поряд підтримуючого середовища та близьких людей, які допоможуть подолати стрес.

Кiлькiсть переглядiв: 3