З 06 січня 2022 року працює в дошкільному навчальному закладі на посаді вихователя.

Мидловець Любов Миколаївна працює над проблемою "Формування математичної компетентності у дітей дошкільного віку".

Організація освітньої роботи з формування математичної компетентності ґрунтується на синтезі сучасних наукових підходів – діяльнісному, компетентнісному, індивідуально-диференційованому. Діяльнісний підхід передбачає засвоєння математичних понять у формі узагальнених процесуальних уявлень.

Компетентнісний підхід реалізовують практичні задачі, які вирішуються на основі засвоєних відношень. Саме в практичній діяльності дитина набуває науково-відповідного досвіду діяння в доступній дитині сфері життя. Вона може розв’язувати практичні задачі різних типів: пов’язаних з широкою соціальною або побутовою практикою.
Компетентність як практичний досвід з’являється тоді, коли дитина дошкільник використовує наукове знання як узагальнений спосіб дії для розв’язування певного типу задач.

Індивідуально-диференційований підхід забезпечує навчання дітей дошкільного віку на різних рівнях складності. Завдання різної складності дають можливість побудувати для кожної дитини її особистісну програму математичного розвитку

Пізнання дійсності у дошкільника відбувається у наочно-образній формі. Оперування образами й уявленнями робить мислення дошкільника позаситуативним, відокремленим від практичних дій з предметами і значно
розширює межі пізнання. Встановлюються більш тісні взаємозв’язки з мовленням, що викликає такі зміни: з’являється міркування (розгорнутий розумовий процес), планування, бурхливо розвиваються розумові операції. Відповідно до набуття мислення дитини системності та критичності вона спроможна розв’язувати інтелектуальні завдання, що вимагають кількох логічно пов’язаних розумових дій. Здатність дитини робити послідовні розумові перетворення вихідної думки приводить до побудови нею своїх
власних теорій. При цьому дитина користується низкою способів розумової
діяльності, серед яких: самостійне формулювання запитань-проблем; пошук відповіді на них з опорою на міркування вголос, з використанням порівняння й узагальнення, аналогії; висування можливих варіантів рішення, аргументів; обґрунтування висновків.

У дошкільному віці зростає здатність дитини до свідомо спланованої цілісної поведінки та саморегуляції. Вихованець спроможний з власної ініціативи порівнювати очікуваний і досягнутий результат, знаходити та виправляти помилки, вносити необхідні корективи. Збагачується досвід долання труднощів та успішних досягнень.

Тому ще з раннього віку потрібно формувати математичні уявлення у дітей, адже це якісні зміни в пізнавальних психічних процесах, які відбуваються в результаті формування елементарних математичних уявлень і понять. У склад цих понять входять: кількість, число, множина, підмножина, величина, міра, форма предмета, алгоритм, простір і час, розвиток математичних видів діяльності (лічильна, обчислювальна, вимірювальна, накладання, прикладання, порівняння) і логічних прийомів мислення (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, серіація, класифікація та інші), а також ознайомлення з математичними залежностями та відношеннями (між множинами, властивостями геометричних фігур).